Газовий ринок

gaz66eaac

Традиційно ринок природного газу привертає менше уваги, ніж ринок нафти. Однак зараз на газовому ринку фахівці відзначають пожвавлення. Зокрема, вносяться зміни в довгострокові контракти на постачання СПГ, розраховані на 20 років і більше, що робить їх гнучкими і привабливими для споживачів. З'являються нові великі гравці, такі як США і Австралія, роблять гучні заяви про перспективи розвитку власної газової галузі і збільшують ступінь своєї присутності на світовому ринку. Так, зазначає Павло Ивченков, Австралія продовжила збільшувати поставки в АТР, в першу чергу в Японії, яка є найбільшим імпортером СПГ у світі. Додаткові виробничі потужності Австралії, що знаходяться в розробці, являють собою величезний експортний потенціал для даної держави, вважає експерт. Таким чином, Австралія планує втричі збільшити обсяги експортованого газу до 2020 року.

У випадку з США багато, за словами Івченкова, залежить від ситуації зі сланцевими родовищами. З-за низьких цін на вуглеводневе паливо американські компанії були змушені істотно скоротити обсяги інвестицій в сланцеві проекти, а багато підприємств галузі взагалі збанкрутували.
Фото: Максим Богодвид / РІА Новини

Китайські сланцеві родовища також не вселяють оптимізму китайським підприємцям та їхнім партнерам: прогнози освоєння цих родовищ на черговий рік були переглянуті у бік погіршення. Ще одним великим гравцем на ринку природного газу є Індія, входить до четвірки світових лідерів по закупівлях СПГ. Ця країна, за словами експерта, стала першою в Азіатському регіоні, почала укладення нових короткострокових угод. Так, наприклад, індійська Petronet LNG Ltd. в кінці 2015 року переуклала контракт з катарською RasGas Co, розрахований на 25 років. Укладення нового контракту передбачала зниження ціни на газ майже в два рази.

У біржовій торгівлі газом все більшу роль відіграють спотові угоди. Реекспорт СПГ також набирає обертів, і контракти з нього починають конкурувати з традиційними довгостроковими контрактами на постачання природного газу. У лютому минулого року завершилася операція по злиттю англо-нідерландської Shell і британської BG, в результаті чого з'явилася нова компанія, по капіталізації поступається в нафтогазовій галузі тільки ExxonMobil. Головною перспективною країною для «нової» Shell є Бразилія, однак компанія має намір продовжувати співпрацю з «Газпромом» в рамках проекту «Сахалін-2». Іншою перспективою для державної корпорації можна назвати проект з GAIL India Ltd, який планується реалізувати найближчим часом.

Для Росії найбільш актуальною проблемою у цій сфері є диверсифікація ЄС імпорту вуглеводневої сировини. Генсек Форуму країн-експортерів газу (ФКЕГ) Мохаммад Хосейн Аделі вважає, що в даний час у Європи немає можливостей замінити російський газ іншим видом палива, що вимагає значних капіталовкладень. При цьому він упевнений, що в майбутньому «ситуація на європейському газовому ринку зміниться, причому дуже суттєво».

Загалом, резюмує Павло Ивченков, світові ціни на природний газ відрізняються високою волатильністю, будь геополітична подія впливає на біржові котирування. При цьому зберігається висхідний ціновий тренд: з початку 2016 року ф'ючерси на природний газ зросли з 2,33 до 3,26 долара за один мільйон БТЕ.

Що стосується внутрішнього ринку, то котирування російського газу прив'язані до світових цін на нафту з невеликим часовим лагом. Тому, зазначає Дмитро Лукашов, для газового ринку справедливий весь той позитив, який актуальний в році, що минає, для нафтового ринку.
Фото: Євген Биятов / РІА Новини

Основними подіями вітчизняної газової галузі стали, на думку аналітика, розвиток експортних коридорів в обхід України, а також продовження будівництва інфраструктури з експорту зрідженого газу в Арктиці. «Можна відзначити досить успішний розвиток подій у цій сфері. Газопровід «Північний потік-2» буде готовий у наступному році. З Туреччиною підписано угоду про будівництво «Турецького потоку». «Новатек» продовжує розвивати важливий державний проект «Ямал-СПГ» і в наступному році планує ввести в експлуатацію першу чергу заводу СПГ і почати експорт. Введення другої черги заплановано на 2018 рік», — констатує експерт.

Серед перерахованих одним з найважливіших подій в секторі стало підписання нової угоди про реалізацію «Турецького потоку». «Проект, про який всі забули у зв'язку з різким погіршенням відносин між Анкарою і Москвою, схоже, має всі шанси на реалізацію, — говорить Олексій Антонов. — Складно назвати позицію Туреччини і Росії щодо Сирії єдиної, однак зараз близькосхідні розбіжності між країнами не порушують планів по створенню нового грандіозного за своїми масштабами проекту, який в перспективі дозволить підвищити роль Туреччини як найбільшого нафтогазового хаба в Середземному морі, а Росії — в якості найбільшого експортера газу в країни ЄС». Для Росії і «Газпрому» цей проект, за словами експерта, важливий ще й у світлі тривалого конфлікту з Україною і «Нафтогазом» в Стокгольмському арбітражі, так уже і в Київському, який на вимогу АМКУ наклав на російську компанію штраф за порушення законодавства країни.

Обсуждение закрыто.